Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
невмілий — прикметник … Орфографічний словник української мови
невмілий — 1) (який не має достатнього вміння; зроблений без уміння), невправний, недотепний; некваліфікований, неграмотний, безграмотний (про фахівця з якої н. галузі, його роботу / її висліди); безрукий (невмілий, незграбний у роботі) Пор. недосвідчений… … Словник синонімів української мови
невмілість — неумі/лість, лості, ж. Властивість за знач. невмілий, неумілий … Український тлумачний словник
невміло — неумі/ло. Присл. до невмілий, неумілий … Український тлумачний словник
неумілий — див. невмілий … Український тлумачний словник
недосвідчений — (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому н.), неспокушений; непідготовлений, непідготований, ненавчений (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого н.); небувалий, небитий (який не має життєвого досвіду, не… … Словник синонімів української мови
безкебетний — а, е, діал. Невмілий, нездатний … Український тлумачний словник
безрукий — а, е. Який не має руки або рук, втратив руку (руки). || у знач. ім. безру/кий, кого, ч. Той, хто не має руки або рук. || перен. Невмілий, невправний, який не в змозі щось полагодити, зібрати і т. ін … Український тлумачний словник
кволий — а, е. 1) Який має неміцну будову тіла, фізично нерозвинутий; тендітний. || Який утратив силу через хворобу, втому тощо; слабий, безсилий, немічний. || Неміцний, слабкий (про здоров я). || Який погано росте; негустий, невисокий, прив ялий (про… … Український тлумачний словник
невправний — а, е. 1) Якому не властива вправність, спритність; незграбний. 2) Який погано, без уміння виконує що небудь; невмілий. || У якого немає навиків робити що небудь добре й швидко. 3) Зробл. без уміння, вправності, майстерності … Український тлумачний словник
